Професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологіії та і біохімії. Авторка понад 60 праць із біохімії, фізіології, педіатрії та інших медичних галузей. За політичну діяльність була репресована, після війни емігрувала до Німеччини та США. Зробила вагомий внесок у вивчення туберкульозу й лікування дітей. Під час роботи у Києві розробила унікальні методи дослідження кислотно-лужної рівноваги в тканинах, проводила масштабні антропометричні обстеження дітей у часи голоду 1920-х. Навіть після еміграції залишалася активною у наукових колах, публікувалася в американських і європейських медичних журналах. Була членкинею міжнародних наукових товариств, працювала в лабораторіях провідних медичних університетів США, де брала участь у програмах з охорони здоров’я дітей.