ДЕЩО ПРО ГЕНДЕР

Продуктивна діяльність жінок цінується менше, ніж діяльність чоловіків, бо є оплачуваною чи такою, що приносить прибуток. В Україні жінки зайняті на менш престижних і на малооплачуваних роботах; жінок мало на керівних посадах (крім тієї нижньої та середньої ланки, де робота мало оплачувана), особливо там, де приймаються рішення; для жінок і чоловіків існує негласна заборона займатися певними видами діяльності.

Така діяльність займає багато часу і є досить трудомісткою. В Україні репродуктивна робота в більшості виконується жінками, оскіль­ки розглядається суспільством як обов’язок жінок та дівчат, як їх «природню» функцію. Як наслідок, такий вид роботи не помічається, не оплачується й не поважається суспільством, хоча для виживання людини репродуктивна діяльність є надзвичайно важливою.

Ця зайнятість людини бе­реться до уваги, хоча вона забирає значну кількість добровільно відданого часу і є дуже важливою для духовного та культурного розвитку громади. В Україні жінки й чоловіки рівномірно залучені до діяльності стосовно місцевих громад, хоча гендерний поділ праці існує й тут. Якщо функції у веденні справ місцевих громад мають на увазі збільшення статусу чи оплату, то їх, найчастіше, будуть виконувати чоловіки. У партійній та виборчій діяльності теж, зазвичай, керівні посади займають чоловіки, а низову масову роботу ви­конує жіноцтво. 

Гендерні ролі жінок зазвичай включають роботу в трьох сферах (продуктивна та непродуктивна праця, робота на благо суспільства). І  це визначається як потрійна роль жінки.

Засвоєння людиною гендерних ролей починається ще до народження дитини – з очікувань родини відносно її майбутньої статі та подальшого виховання дитини відповідно до статі. Окрім сім’ї суттєву участь в гендерній соціалізації дитини беруть заклади освіти, ЗМІ, армія, церква тощо. Саме ці інституції поширюють, закріплюють та вкорінюють гендерні стереотипи, які мають значний вплив на результати життєдіяльності людини.

Як правило, гендерні стереотипи стосуються або зовнішності чоловіків та жінок, або розподілення гендерних ролей у суспільстві. В суспільній свідомості патриархатного суспільства закріплені стійкі уявлення про те, жінка має бути ніжною, красивою, доглядати за собою, бути доброю господинею і, обов’язково, мати дітей. Чоловікам приписується роль  здобувача та захисника. На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків. Нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та піклуватися про організацію сімейного побуту, а чоловік, в свою чергу, має забезпечувати родину грошима, їжею, бути вправним господарем і захисником своєї родини. Тобто, в основі гендерних стереотипів лежить життєвий досвід людини, або певні народні вірування та традиції. Люди міцно тримаються за свої погляди, бо не хочуть, чи не можуть усвідомити що те, що було актуально кілька десятирічь тому, вже не є актуальним в сучасному суспільстві. Це спричинює замкненість жінок і чоловіків у приписуваних їм ролях, що, в свою чергу, закріплює гендерну нерівність і призводить до гендерної дискримінації.