українська педагогиня та методистка початкової освіти.
Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 — у школах Києва. Відома як складачка та упорядниця посібників для навчання грамоти.
Портрет Лідії Деполовичу техніці колажу, 2023
Авторка: Ірина Махній, вчителька біології Количівського ліцею Іванівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, членка жіночої громадської організації «Юстина».
Педагогічний стаж її на 1923-й складав 30 років. Надбань і спостережень накопичилось чимало, тож Лідія Платонівна взялася за написання підручників. У середині 1920-х вона уклала свій перший авторський буквар «Нумо читати!», який побачив світ у Державному видавництві України в 1926 накладом у 50 тис. примірників і був рекомендований як базовий підручник для початкової освіти.
Вона також створювала підручники для навчання дорослих. Її «Буквар для шкіл грамоти» видавали у 1936–1963 рр.
Вершиною науково-методичної діяльності Л. Деполович став авторський буквар 1938-го року. До 1956 року його видавали аж 19 разів! Загальний наклад склав понад 12 мільйонів примірників! Методика навчання читанню й послідовність вивчення літер були настільки вдалими, що цей буквар адаптували для навчання незрячих дітей (1948). Букварна частина, розроблена Л. Деполович, стала основою українського букваря, який видавали в Канаді від початку 1950-х до 1965 (10 видань).
Л. Деполович померла 20 березня 1943 на 74-му році життя в окупованому Києві. На її могилі встановлено скромну стелу з чорного граніту з портретом Лідії Платонівни і лаконічним написом таблички: «Лідія Деполович; 1869–1943; Авторка букваря». На горизонтальній поверхні, ніби на письмовому столі, лежить гранітний буквар.