Народилась в місті Лодзь (нині в складі Польщі). Батько її був поляком, мати мала французьке походження. Мистецьку освіту здобула в художній школі Я. Ціонглінського в Петербурзі і в студії Ш. Холоші в Мюнхені (1908). Потім навчалась в Академії Рансона в Парижі (1909, викладачі Ф. Валлотон і М. Дені). Також у Парижі одружилася з Михайлом Бойчуком.
Згодом С. Налепинська-Бойчук разом із М. Бойчуком та М. Касперовичем повернулася в Україну.

Освоювала основи темперного живопису та фрески, з 1917—1918 років — у майстерні монументального малярства М. Бойчука в УАМ у Києві. Потім улаштувалася на роботу в Національний музей у Львові.
З 1919 року викладала в Миргородській художній школі, з 1922 року очолювала ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв. У 1925-1929 роках викладала у Київському художньому інституті[б]. Серед учнів — К. Гаккебуш, В. Гнивенко, О. Рубан.