Сексизм

— практика дискримінації

*сексизм (англ. sexism, від латинської. sexus — стать; синоним — гендерна дискримінація) — дискримінація людини за ознакою статі або гендерної ідентичності, а також її практика.

В суспільстві може бути представлений у вигляді системи стереотипів, офіційно закріплених положень або навіть ідеології.

Сексизм — практика дискримінації

В нашому світі, центром якого є мужчина, реклама дивиться на світ чоловічими очима.

І цей образ виступає провідником примітивного сексизму*

 

Isabelle_Alonso  

Ізабель Алонсо,
лідерка сучасного
антидискримінаційного руху,
(Франція)

СЕКСИЗМ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

В сучасному українському суспільстві ми зустрічаємось із сексизмом майже на кожному кроці. Реклама, теле та радіо-передачі, шоу-бізнес та естрада, анекдоти, навіть, шкільні підручники заражені вірусами сексизму. Ми і не помічаємо іноді, що вживаємо самі, або чуємо від інших сексистські висловлювання. "Бережіть жінку - джерело благополуччя чоловіків..."
"Шановні жіночки! Ви - прикраса нашого життя..."
"А жінка в політиці - то вже не жінка..."
"За всієї моєї пошани до жінок – не жіноча справа проводити реформи...",
"А если она женщина – то должна идти на кухню и показывать там свои прихоти..."
"Щож, захистили тварин, захистимо й жінок..."
"В політику йдуть нещасні, обділені увагою і турботою жінки..."

Сьогодні у всьому світі проти сексизму виступають громадські, культурні, політичні течії суспільства. В той же час, у великій кількості країн набувають сили позиції релігійних та громадських рухів, що відстоюють позиції сексизму.

Європарламент проти сексизму

5 вересня 2008 р. Голосуванням Європарламенту було прийнято програму щодо видання у країнах ЄС правових норм, що забороняють сексизм в зображенні жінок і чоловіків у рекламі, комп’ютерних іграх, на телебаченні та інших медіа.

Згідно з програмою, такі прийоми, як зображення жінок, які вбираються на кухні і чоловіки, які полірують автомобілі, використовують стереотипи і зводять нанівець боротьбу за рівність між статями.

«Реклама та медіа більшою мірою створюють культуру, ніж відображають її, — йдеться у програмі. — Статеві стереотипи в рекламі гублять індивідуальність в чоловіках і жінках, хлопчиків і дівчаток, і затягують їх грати штучні ролі, часто згубні і принижують по відношенню до обох статей»

За словами членкині Європарламенту Єви-Брітт Свенссон (Eva-Britt Svensson), Швеція, яка активно лобіювала ухвалення програми, статеві стереотипи небезпечні не тільки для психічного, але і фізичного здоров’я людей, оскільки можуть призвести до анорексії і булімії.

При цьому, Швеція — єдина зі скандинавських країн, що не прийняла суворих заходів з обмеження змістовної частини рекламних повідомлень. На думку шведського депутатського корпусу, заборона неетичною реклами може обмежити свободу слова рекламістів, тому суперечить конституції країни.

2009 р. Європарламент випустив брошуру «Нейтральна у відношенні статей мова», в якій його депутати вимагають відмовитися від звернення «міс», «місіс», «мадам» тощо. Як вважають парламентарів, вказівка на заміжній або незаміжній статус може бути образливим для жінок. Крім того, вони рекомендують не вживати дискримінаційні слова, що означають назви професій та ті, що мають корінь man (sportsman, policeman).

Всеукраїнський рух проти сексизму

Активістки та активісти руху за гендерну рівність в Україні не тільки несуть ідеї гендерної рівності в українське суспільство, але й прикладають чимало зусиль на боротьбу із сексизмом.

Ідея та концепція акції «Стоп сексизм!» на пострадянському просторі належить Петербурзькому Центру гендерних проблем (під орудою Ольги Ліповської), яка спільно з Асоціацією журналісток (керівниця — Надія Ажгіхіна) вперше реалізували цей задум у 2002 р. під іронічним гаслом «Сексизм non stop, или Женщина — друг человека».

Тоді організаторки зібрали та представили на суд широкого загалу російські рекламні плакати, відео ролики, листівки та інші «речові докази» сексизму як масової практики гендерної дискримінації.

У 2005 р. у Мінську акцію було відтворено в межах науково- культурологічного форуму «Гендерний маршрут: фестиваль ідей про стать».

Науково-аналітичне обгрунтування акції «Стоп сексизм!» в Україні розроблено Львівським Науково-дослідним Центром «Жінка та суспільство» та повністю викладено Оксаною Кісь в статті «Сексизм у ЗМІ: протидіючи комунікативному потокові».

Оксана Кісь

Музей жіночої та гендерної історії висловлює глибоку подяку гендерній дослідниці Оксані Кісь, співробітниці Львівського Науково-дослідного Центру «Жінка та суспільство» за допомогу в створенні даної експозиції.

Історію творимо, пишемо, зберігаємо

В Україні рух проти сексизму в українських ЗМІ та рекламі розпочався у березні 2006 р. акцією «Стоп сексизм!», яка відбулася у Львові за ініціативи Науково-дослідного центру «Жінка і суспільство».

8 березня 2006 р. у Центрі розвитку магістерських програм із культурології та соціології Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася громадсько-освітня акція «Стоп сексизм!» за участю науковців, викладачів та студентів ВНЗ та академічних установ Львова.

Захід мав на меті привернути увагу інтелектуальної спільноти Львова до масових фактів використання і оприлюднення дискримінаційних зображень жінок у зовнішній рекламі міста. Оскільки сексизм у рекламі є яскравим виявом порушення прав жінок, акцію приурочено до Міжнародного дня прав жінок.

Науково-дослідний Центр «Жінка і суспільство» на запрошення Українського Католицького Університету у Львові провів цю акцію для студентства цього ВНЗ. Ініціативу підхопили громадські організації України:

2006 Громадська організація «Жіноча мережа», м. Київ

2006 серія семінарів для держслужбовців, дві передачі на кримському телебаченні, Крим

2007 ХЖО «Крона» провела акцію «Стоп сексизм!» у чотирьох ВНЗ, м. Харків

2007 Громадська організація «Пані Всесвіт», м. Вінниця

2007 Гендерний ресурсний центр Житомирської обласної ради та Центр гендерної освіти при Житомирському державному університеті ім. І. Франка, м. Житомир

2008 Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України» за підтримки Фонду імені Фрідріха Еберта провела дискусію «Стереотипні образи чоловіків і жінок у рекламі», м. Київ

2008 презентація проекту «Сексизм в українських ЗМІ» під час Всеукраїнської виставки-ярмарки гендерних ідей та проектів, м. Харків

2009 дискусійний клуб «Стереотипні образи чоловіків і жінок у рекламі» та тижнева виставка дискримінаційних рекламних робіт, м. Кіровоград

8
Інфіковано сексизмом

Колекцію сексистської реклами зібрано і передано в Музей жіночої та гендерної історії гендерними активістами та активістками, теоретиками та практиками з різних регіонів України задля того, щоб показати широкому загалу, як в рекламі простих та звичних речей, необхідних в повсякденному житті та побуті: продуктів харчування, косметики, будівельних матеріалів, меблів, посуду, пральних виробів та автомобілів використовуються сексуалізовані та еротизовані образи жінок і чоловіків.

Команда Музею жіночої та гендерної історії висловлює подяку кожній та кожному, хто зробили свій внесок у загальну справу і сподівається, що всі ці рекламні зображення з часом залишаться лише експонатами музею, а його колекція не буде поповнюватися новими зразками сексистської реклами.

Сексизм у ЗМІ: теоретичні засади

Сексизм — ідеологія і практика дискримінації людей за ознакою статі. Як правило, під сексизмом розуміють дискримінацію та/або нетерпимість до людей на підставі радше їхньої статі, аніж певних особистих рис чи конкретних вчинків.

У патріархальних суспільствах (і українське тут не виняток) сексизм спрямований головно на жінок. Це проявляється:

  • у звуженні сфер та способів жіночої самореалізації переважно до приватної сфери та так званих «жіночих» видів зайнятості;
  • в обмеженні можливостей особистісного та професійного зростання;
  • в жорсткіших вимогах та приписах щодо жіночої моральності і поведінки та, відповідно, у суворіших санкціях за їх порушення;
  • у підвищених естетичних вимогах до жіночої зовнішності;
  • у контролі над жіночим тілом і сексуальністю;
  • у гіперболізації жіночих репродуктивних функцій та у покладанні на жінок виняткової відповідальності за догляд і виховання дітей;
  • у закріпленні за жінкам ряду сімейно-побутових обов’язків тощо.

Cтереотипні жіночі образи в рекламі та ЗМІ

«Щаслива Домогосподарка» — переважно молода або зріла, вродлива і доглянута жінка, яка радіє з можливості використати найновіші розробки побутової техніки, хімії, кулінарії тощо, щоб догодити своєму господареві. Квартира — то увесь її мікрокосм, за межі якого вона виходить лише для того, щоб купити усе те, що сповнює сенсом її життя (продукти, засоби для чищення, тощо). Телевізор — то її вікно у світ, холодильник — джерело натхнення, плита — засіб творчої самореалізації, тому її «життя як у кіно».

«Турботлива Матуся» — різновид Домогосподарки, що має дітей, серед яких — і її чоловік. Саме на них вона спрямовує усю свою енергію та вміння, невпинно і самовіддано годуючи, лікуючи, перучи їхній одяг та прибираючи для них оселю. Усі її інтереси зосереджені виключно довкола родини, а межа її мрій — оптимізація згаданих процесів і якнайповніше задоволення інтересів сім’ї, адже «щастя — дарувати радість близьким».

В межах патріархатного дискурсу чоловіче домінування представлене як природне, одвічне, а отже — справедливе.
Таким чином дискримінаційні практики по відношенню до жінок перетворюються на норму, стають звичними, загально-прийнятими та непомітними.

«Жертва» — типовий образ соціальної реклами; нещасна на вигляд, сумна і знедолена бабуся чи маленька дівчинка, яка потерпає від соціальних проблем (злидні, невиліковні хвороби, екологічне забруднення, сирітство тощо). Жертва безпомічна і безсила, вона залежна від зовнішніх обставин і очікує допомоги від інших, «потребує довіри, розуміння і підтримки».

 «Богиня» — прекрасна, вишукана і гламурна, однак її досконалість ексклюзивна, призначена лише для обранця. За це він має поклонятися Богині і приносити коштовні дари, захоплюватися нею і доводити свою відданість. Повсякденне життя простих смертних (жінок) її не цікавить: в своєму храмі, відсторонена від мирської суєти, вона насолоджується своїм винятковим статусом, а єдине її покликання — це «дозволяти себе обожнювати».

«Прикраса» — різновид Богині, однак місія її більш альтруїстична: вона щиро несе свою красу усім. Її естетичний внесок суспільство може винагородити особливим статусом — Міс. Натхненна високою місією «красою врятувати світ», вона готова на будь-які жертви (включно з хірургічним втручанням), аби стати ще кращою. «Прикраса» невтомно і самовіддано шліфує свою зовнішню досконалість не лише для того, щоб нарцистично милуватись власним виглядом, але насамперед щоб «прикрашати собою життя».

 «Сама Природа» —  юна, свіжа, чиста (у всіх відношеннях) і майже незаймана (цивілізацією); вона мінлива, як пори року, її тіло нагадує ландшафт, вона наче первісна матерія, що в руках Творця готова стати його творінням, то ж її «природність приваблює».

 «Дика Кішка» — різновид Природи, в якій однак проривається дика первісна енергія; вона шалена, агресивна, хижа (хоч і вкрита м’яким хутром), нездатна самотужки приборкати свої природні інстинкти, аж доки її не приручить і одомашнить сильна і вправна рука мисливця, який вийшов на «традиційне царське полювання».

Більш детально про сексизм в рекламі у статті  О.Кісь «Сексизм у ЗМІ: протидіючи комунікативному потокові»//Я, 2007, №1(2)

Suslova Elena-29022

Команда Музею жіночої та гендерної  історії  висловлює щиру подяку керівниці Інформаційно-консультаційного жіночого центру Олені Сусловій за надану інформацію.

Історію творимо, пишемо, зберігаємо

Червень 2009 р. Інформаційно-консультативним жіночим центром (Київ), керівниця — Олена Суслова засновано «анти-відзнаку», яку вручатимуть тим, хто або що продовжує стверджувати, пропагувати та розповсюджувати застарілі гендерні стереотипи та сексистські принизливі погляди. Ця відзнака вручатиметься в дні літнього та зимового сонцестояння — 22 червня та 22 грудня.

Першу анти-відзнаку було вручено рекламі кабаре у центрі Києва. На ній зображено дівчину в нижній білизні, яка роздягається.

У відповідь на цей вислів гендерні активістки розпочали першу в Україні справу проти сексизму.

Окремо в історію з боротьбою із сексизмом в Україні увійшла справа про позов щодо порушення конституційного права на рівність прав жінок і чоловіків

ПЕРШИЙ ПРЕЦЕДЕНТ В УКРАЇНІ
хроніка подій однієї справи

19 березня 2010 р. в інтерв’ю кореспонденту УНІАН Прем’єр-Міністр України М. А Азаров сказав:

У відповідь на цей вислів гендерні активістки розпочали
першу в Україні справу проти сексизму.

Окремо в історію з боротьбою із сексизмом в Україні увійшла справа про позов щодо порушення конституційного права на рівність прав жінок і чоловіків

ПЕРШИЙ ПРЕЦЕДЕНТ В УКРАЇНІ
хроніка подій однієї справи

19 березня 2010 р. в інтерв’ю кореспонденту УНІАН Прем’єр-Міністр України М. А Азаров сказав:

ХРОНІКА ПОДІЙ
2010 р.

22 березня: Звернення громадських організацій до Прем’єр-міністра України

22 березня: Колективна скарга представниць громадських організацій подана Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Н. І. Карпачовій в порядку ст. 9 та 22 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Під скаргою підписалися К. Левченко, О. Суслова, М. Євсюкова. О. Калашник, ЛКовальчук, Л. Колос, Л. Кобелянська, Е. Ламах


23 березня:
Колективна скарга представниць громадських організацій подана Міністру України у справах сім’ї, молоді та спорту у порядку ст. 11 та 22 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Під скаргою підписалися К. Левченко, О. Суслова, М. Євсюкова. О. Калашник, Л. Ковальчук, Л. Колос

27 березня: Публічна відозва ГЕП ГІАЦ «КРОНА» стосовно нещодавніх висловлювань прем’єр-міністра України Миколи Азарова.

28 березня: Керівниця Інформаційно-консультаційного жіночого центру Олена Суслова подала позов щодо порушення конституційного права на рівність прав жінок і чоловіків до окружного адміністративного суду м. Києва.

29 березня: Такий же позов було подано у Печерський районний суд м. Києва президенткою Міжнародного правозахисного центру «Ла Страда Україна» Катериною Левченко.

Відповідач — Прем’єр- міністр України М. Я. Азаров.

З позову К. Левченко:

«Вислів М. Я. Азарова «За всієї моєї пошани до жінок – не жіноча справа проводити реформи» — вважаю прямою дискримінацію жіноцтва України і мене особисто, як жінки. Продовження вислову М. Я. Азарова про те, що в новий уряд підібрані люди, які можуть працювати по 16 годин на добу, «без вихідних і прохідних», можуть брати відповідальність і не бояться говорити «ні» начальству, є не лише дискримінацією, але й образою до мене та всього жіноцтва України, і ставить під сумнів мої професійні здібності, здібності та якості жінок, натякає на мою другорядність та меншовартість порівняно із чоловіками… Відповідно до статті 14 «Відповідальність посадових осіб» Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків».

Катерина Левченко
Катерина Левченко, міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна»
St_16__List_Min-vo
квітень 2010

ХРОНІКА ПОДІЙ

01Стаття Катерини Левченко «Чому я подала в суд на Прем’єр-міністра України?»
01Ухвала Печерського районного суду щодо залишення позову без руху до внесення зауважень та уточнень.
02Стаття Олени Суслової «Ґендерний моніторинг влади — 40 днів».
06Відмова адміністративного суду О. Сусловій у справі щодо позову.
09Подання апеляційної скарги О. Сусловою на відмову в порушенні справи до Київського апеляційного адміністративного суду.
09Повторне подання позову К. Левченко до Печерського районного у м. Києві з уточненням вимог і наданням додаткової інформації
20Надіслана відповідь Уповноваженим Верховної Ради на скаргу
20Надіслана відповідь Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту на скаргу.
22Пропозиція щодо створення фонду на підтримку судових витрат О. Суслової та К. Левченко
23Зустріч представника і представниць Уповноваженої з прав людини з групою скаржниць до Уповноваженої з прав людини з питань висловлювання Прем’єр-міністра України
З боку Уповановаженого учать брали Н. Іванова, В. Яценко, Н. Федотова. Від скаржниць — О. Суслова, К. Левченко, Л. Колос, М. Євсюкова

Лаура Мінгуцци,
президентка клубу Chircolo de la Roso
(Мілан, Італія)

25 Лаура Мінгуцци, президентка клубу Chircolo de la Roso (Мілан, Італія) на підтримку українських жінок здійснює переклад статті К. Левченко італійською мовою.

З листа Лаури Мінгуцци:

27 В Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту відмовилися приймати повторну скаргу з питань дискримінації за ознакою статі у зв’язку із неналежним розглядом попередньої. Аргумент — відсутність людей в канцелярії (в робочий час).

27 Повторна скарга на ім’я Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту відправлена рекомендованим листом

28 Cтаття К. Левченко Обмеження права жінок на участь в державному управлінні як «позитивна дія»?

28—29 у Печерському суді м. Києва відбулось попереднє судове засідання по справі К. Левченко щодо порушення конституційного права на рівність прав жінок і чоловіків.

Катерина Левченко, міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна»

травень 2010

Від кого: Kateryna Levchenko

 Кому:

Копія:

Дата: 17 травня, 22:14:08 (за київським часом)

Тема: судовий позов проти Азарова

Шановні колеги

Хочу проінформувати вас, що сьгодні, 17 травня 2010 року відбулося попереднє засідання у судовій справі по визнанню вислову премьєр-міністра Азарова М. Я. “реформи — не жіноча” справа дискримінаційним і таким, що порушує право на рівність чоловіків та жінок.

Представник відповідача — Міністерство юстиції України повіністю заперечує вимоги судового позову, головна з яких – визнати вислів премьєр-міністра дискримінаційним. При цьому, за словами представника Міністерства юстиції, вони посилаються на Конституцію України та законодавство.

Судове засідання по слуханню справи призначене на 31 травня 2010 року на 15-00.

Катерина Левченко

31 травня 2010 р. відбулось судове засідання по слуханню справи по визнанню вислову премьєр-міністра Азарова М.Я. “реформи – не жіноча справа” дискримінаційним і таким, що порушує право на рівність чоловіків та жінок. 

Із рішення Печерського районного суду: 

Суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог Левченко К.Б., оскільки 19.03.2010 р. після представлення нового губернатора Дніпропетровської області О.Вілкула відповідач Азаров М.Я. висловив свою власну критичну думку щодо проведення реформ в Україні……………………………………………….

……В задоволенні позову Левченко Катерини Борисівни до Азарова Миколи Яновича, Прем’єр-міністра України про захист особистого немайнового права на рівність жінок та чоловіків, про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди -відмовити.

з заперечення проти позову представника Кабінету Міністрів України Солодинської І.П.:

……вважаємо, що звинувачення позивачки на адресу Азарова М.Я. про те, що його висловлювання містить ознаки дискримінації жінок, ображає її честь, гідність та ділову репутацію, є оціночним судженням та правом відповідача на свободу вираження поглядів, встановленого статтями 15 і 34 Конституції України, а також: статтею 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Коментар Катерини Левченко

Лаура Мінгуци
Лаура Мінгуцци, президентка клубу Chircolo de la Roso (Мілан, Італія)

 Лист італійських жінок, надісланий українським жінкам

Laura Minguzzi 27 dicembre 2010 alle ore 5.54

Тема: Statja napisana Lauroj Minguzzi i opublikovana
v sajte Libreriadelledonne v otvete Tatjane Isaevoj

Libreria delle donne Milano v Milane
Muzhciny na gazavoj trubie

Posledgnie novosti iz Ukrajny

Tetjana, Ekaterina, Oliena nam pischut iz Ukrajny. Kommentarij ot Laura Minguzzi, opublikovan v sajte Libreria delle donne
Nedavno polucila ot Tetjany Isaievoj, web materi sajta Muzej zhenschin/Gendermuzej , stat ju pogrugi Ekateriny Levcenko, s zaglaviem Pocimu 29-ogo marta ja podala isk v sud Premiera Ministra N.Ja.Azarova, v kotoroj ona rasskazyvaiet podrobno fakty i priciny svoiej reaktzii.
Premier Ministr N.Ja. Azarov v publicnoe vystuplenie nasciot reform neobchodimych v strane, soverschenno gne k stati vyskazyvaetza takim obidiel nym obrazom ne zhenskoe delo-provodit reformy I dalee: v novoe pravitel stvo podobrany ljudi, kotorye mogut rabotat po 16 ciasov v sutki .i tak dalee .
Ekaterina Levcenko s Olenoj Suslovoj peschili podat svoj isk v sud Pec. Rajonnogo v g. Kieve i v okruzh. Administr. Sud Kieva.
V ozhidanii reschenija suda, kotoryie, na moj vzgljad, ni na ciom izmegnjat obstanovku zhenscin, ja by chotela vyrazit svoim podrugam Tetjane, Ekaterine, Olene, moje mnenie (ne tol ko moje, eto rezul tat obschej diskussi v redaktzii sajta Libreria delle donne) pro vasce postuplenie i pro vaschij politiceskij podchod s nascej toc ki zrenija. Imenno icchodja c vystuplenja Ministra, kotoroie vy scitaete oskorbitel nym I v prinzipe znakom zhenonenavistija vy mogli by brosit vsjakij juridiceskij podchod I nacinat putiom sajta, gaziet, televizienja, zhurnalov bol schuju diskussju po vsej strane o suti muzhkoj vlast ja: to est v susch nosti perevernut svoj vzgljad, svoju tochku zrenija, nacinat krugloe oprokidyvanie vascej reci I politiceskogo dejstvija. Prostymi slovami pol zovat tza tem schto Premier Ministr Azarov paskryl svoi karty, otkryto pokazal kak muzhciny scitajut vlast ju, schto dlja gnich vlast eto vesch , schto poglasch aet vscio ich vremja, vsie energii I zhizn . V zakljucenii vocpol zavat tza situaziju schtoby skazat , pisat , schto dlja vas, vlast eto ne to, ona otnosit tza k public noj zhizni. Bot vy smozhete skazat vsem net takoj politike kak profeccii I spezial nocti.. Pokazat kak muzhciny revnostno chragnjat vlast , ieio vysizhivajut, derzhat krepko.
A naoborot glja vac publicnoe delo sostoit v tom, schto vy zhelaiete reschit konkretnye problemy zhenscin I muzhcin, razdeljaja ich vmeste s nimi, s ljud mi a ne zhivaja v razdelionnych mestach, vo dvarzach vlasti daleko ot ljudej. V susch nosti vystuplenie Azarova pokazyvaet muzhkoj krizis, kak u nas govorjat Muzhciny na gazovoj trube . Tak schto neotnositel no ot pescenij suda Kieva, kuda Vy podali isk, my s podrugami Libreria delle donne predlagaem vam pererassmatrivat ves vopros s toc ki zrenija vascej raznitzy, kak zhensciny. Tak kak etot vzgljad raznyj, budet gorazdo bolee sil nyj, effektivnyj cem vzjakoe obraschenie k zakonodatel stvu v oblasti ravnopravija muzhcin I zhenscin!!
Ja ubedena I so mnoj, vse zhenzciny Libreria delle donne v tom, schto Vasci sobstvennye, shivye slova budut trogat zhivoe telo prostych ljudej, kotorye naverno vam luc she pojmut I gorazdo bol sce posluschajut I podderzhat cem sejchas.

 З 2010 р. до руху проти сексизму активно долучився Фонд імені Фрідріха Еберта (Представництво в Україні).  У партнерстві із громадськими організаціями було проведено низку круглих столів, під час яких обговорювалися плани спільних дій.  

Рекламна і гендерна спільнота виступила з ініціативою розробки Стандарту недискримінаційній реклами за ознакою статі. Діяльність здійснювалася з урахуванням прогресивного досвіду Європейських країн і на основі вивчення документів міжнародних та національних асоціацій.

В 2011 р. були проведені експертні зустрічі представництва рекламного ринку і гендерної спільноти, розроблений текст Стандарту недискримінаційній реклами за ознакою статі.

30 вересня 2011 р. на Всеукраїнському форумі професійних громадських об’єднань в сфері маркетингу та реклами даний Стандарт був прийнятий і підписаний наступними організаціями: ВГО «Українська асоціація маркетингу», ВГО «Всеукраїнська рекламна коаліція», Творчий союз «Спілка рекламістів України», КМГО «Інститут ліберального суспільства», МГО “Школа рівних можливостей”, ВГО «Українська асоціація директ – маркетингу», ВГО «Індустріальний телевізійний комітет », МГО «Міжнародна асоціація маркетингових ініціатив », ВГО «Жіночий консорціум України».

На Форумі було створено Індустріальний гендерний комітет з реклами (ІГКР) 

Основними завданнями його діяльності стали: розгляд скарг від споживачів; визначення ступеня порушення стандартів і чинного законодавства.

Крім того в 2011 р. був проведений тренінг для рекламістів за підтримки ПРООН з метою інформування рекламного співтовариства про таку ініціативу.

У 2017 р. до руху доєднався Центр гендерної культури. У рамках проєкту «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав та можливостей жінок і молоді» було проведено три хвилі моніторингу реклами на наявність сексизму. У проведенні моніторингу взяли участь  170 волонтерів та волонтерок.

 На розгляд представництва Індустріального гендерного комітету з реклами у Харківській області було підготовлено 68 звернень.

Також ЦГК розробив «Методику проведення комплексного гендерного аудиту міського простору», яка включає Методичні рекомендації з проведення  моніторингу сексистской реклами.

У 2019 р. ГО «Жінки в медіа», Кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага», ГО «Інститут масової інформації», Центр прав людини Zmina, ГО «Детектор медіа», ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини» започаткували Всеукраїнську Антипремію «Це Яйце!». Ця премія, що має вигляд символічного курячого яйця, покликана привернути увагу до проблеми стереотипного зображення жінок в українських ЗМІ та дискримінації за ознакою статі чи гендера та вручається щорічно напередодні Міжнародного дня прав людини  медіа за матеріали про сексизм та публічним особам за сексистські висловлювання.

10 вересня 2020 р. Верховна рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт № 3427 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі, в якому запроваджено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі», а також відповідальність за дискримінацію за ознакою статі в рекламі.

 З 2010 р. до руху проти сексизму активно долучився Фонд імені Фрідріха Еберта (Представництво в Україні).  У партнерстві із громадськими організаціями було проведено низку круглих столів, під час яких обговорювалися плани спільних дій.  

Рекламна і гендерна спільнота виступила з ініціативою розробки Стандарту недискримінаційній реклами за ознакою статі. Діяльність здійснювалася з урахуванням прогресивного досвіду Європейських країн і на основі вивчення документів міжнародних та національних асоціацій.

В 2011 р. були проведені експертні зустрічі представництва рекламного ринку і гендерної спільноти, розроблений текст Стандарту недискримінаційній реклами за ознакою статі.

30 вересня 2011 р. на Всеукраїнському форумі професійних громадських об’єднань в сфері маркетингу та реклами даний Стандарт був прийнятий і підписаний наступними організаціями: ВГО «Українська асоціація маркетингу», ВГО «Всеукраїнська рекламна коаліція», Творчий союз «Спілка рекламістів України», КМГО «Інститут ліберального суспільства», МГО “Школа рівних можливостей”, ВГО «Українська асоціація директ – маркетингу», ВГО «Індустріальний телевізійний комітет », МГО «Міжнародна асоціація маркетингових ініціатив », ВГО «Жіночий консорціум України».

На Форумі було створено Індустріальний гендерний комітет з реклами (ІГКР) 

Основними завданнями його діяльності стали: розгляд скарг від споживачів; визначення ступеня порушення стандартів і чинного законодавства.

Крім того в 2011 р. був проведений тренінг для рекламістів за підтримки ПРООН з метою інформування рекламного співтовариства про таку ініціативу.

У 2017 р. до руху доєднався Центр гендерної культури. У рамках проєкту «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав та можливостей жінок і молоді» було проведено три хвилі моніторингу реклами на наявність сексизму. У проведенні моніторингу взяли участь  170 волонтерів та волонтерок.

 На розгляд представництва Індустріального гендерного комітету з реклами у Харківській області було підготовлено 68 звернень.

Також ЦГК розробив «Методику проведення комплексного гендерного аудиту міського простору», яка включає Методичні рекомендації з проведення  моніторингу сексистской реклами.

У 2019 р. ГО «Жінки в медіа», Кампанія проти сексизму в медіа та політиці «Повага», ГО «Інститут масової інформації», Центр прав людини Zmina, ГО «Детектор медіа», ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини» започаткували Всеукраїнську Антипремію «Це Яйце!». Ця премія, що має вигляд символічного курячого яйця, покликана привернути увагу до проблеми стереотипного зображення жінок в українських ЗМІ та дискримінації за ознакою статі чи гендера та вручається щорічно напередодні Міжнародного дня прав людини  медіа за матеріали про сексизм та публічним особам за сексистські висловлювання.

10 вересня 2020 р. Верховна рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт № 3427 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі, в якому запроваджено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі», а також відповідальність за дискримінацію за ознакою статі в рекламі.

Експозицію “Сексизм — практика дискримінації” створено за підтримки