Вислів «Contra spem spero!» (з лат. Без надії сподіваюсь!) з однойменного вірша, став творчим кредо поетеси – у ньому звучить заклик до боротьби з труднощами на шляху життя. 

Ще один девіз – «Не поет, хто забуває про страшні народні рани…», був проголошений Лесею Українкою у поемі «Давня казка» (1893), коли їй було всього 22 роки.

Взагалі вся творчість Лесі Українки насичена соціальним змістом і політичною спрямованістю. Невипадково поетесу називають Дочкою Прометея. Цей співзвучний їй образ дуже часто вона використовувала у своїх творах, вважаючи його безсмертним прикладом жертовності заради високих ідеалів і незламності сили духу.