Ritratto di Alexandra Efimenko
Artista: Maria Chernaya

Nato in Russia e, naturalmente, cresciuto circondato dalla cultura russa. La ragazza lavorava come insegnante e provvedeva alla famiglia dopo la morte del padre. La sua vita è stata cambiata da un incontro con un esiliato politico dall’Ucraina e un “cittadino inaffidabile dell’impero” Petro Efimenko. Dopo aver sposato Efimenko, a Alexandra fu proibito di insegnare, quindi la donna iniziò a studiare gli archivi. Successivamente, la giovane famiglia si trasferì a Kharkov, dove Alexandra si immerse nel mondo della storia ucraina. La donna ha immediatamente aderito al lavoro nella scuola storica, ha tenuto conferenze pubbliche e studiato il lavoro di scrittori ucraini, in particolare Grigory Skovoroda. Grazie a numerosi studi e pubblicazioni, Efimenko è diventato uno dei principali specialisti nel campo storico. Per migliorare la situazione finanziaria della famiglia e trattare suo marito, Oleksandra ha ricevuto un ordine dalla rivista “Kievskaya Starina”: scrivere un libro di testo sulla storia dell’Ucraina. Dopo un lungo lavoro sul manoscritto, la donna stava aspettando un malinteso con i redattori, quindi Efimenko ha pubblicato in modo indipendente il libro di testo “Storia del popolo ucraino.” Dopo di che, è stata invitata a insegnare presso i Corsi superiori delle donne a St. Petersburg, e tre anni più tardi Università di Kharkov le ha assegnato un dottorato in storia e la posizione di professore. Purtroppo, la brillante carriera di Efimenko si è conclusa tragicamente, forse non per caso. Durante le esplosioni rivoluzionarie del 1918, uomini armati sono venuti a casa di Alexandra, e dopo gli interrogatori ucciso una donna e sua figlia.

Портрет Олександри Єфименко
Художниця: Марія Чорна

Народилася в росії і, звісно ж, зростала в оточенні російської культури. Дівчина працювала вчителькою та забезпечувала сім’ю після смерті батька. Її життя змінила зустріч із політичним засланцем з України та «неблагонадійним громадянином імперії» Петром Єфименком. Після одруження з Єфименком Олександрі заборонили вчителювати, тому жінка почала досліджувати архіви. Згодом молода сім’я переїхала до Харкова, де Олександра занурилась у світ історії України. Жінка одразу долучилась до роботи в історичній школі, читала публічні лекції та вивчала творчість українських письменників, зокрема Григорія Сковороди.
Завдяки численним дослідженням та публікаціям Єфименко стала провідною фахівчинею в історичній галузі. Аби покращити фінансове становище родини та лікувати чоловіка, Олександра отримала замовлення від часопису «Киевская старина»: написати підручник з історії України. Після довгої праці над рукописом жінку чекали непорозуміння з редакторами, тому Єфименко самостійно видала підручник «Історії українського народу». Після цього її запросили викладати на Вищих жіночих курсах у Петербурзі, а вже через три роки Харківський університет присвоїв їй ступінь доктора історії та посаду професора. На жаль, блискуча кар’єра Єфименко закінчилась трагічно, можливо, не випадково. Під час революційних спалахів 1918 року озброєні чоловіки прийшли у дім Олександри, а після допитувань вбили жінку та її доньку.