Громадська діячка, письменниця, журналістка, перекладачка, історикиня, авторка мемуарів. Перша українка, яка отримала ступінь докторки філософії.
Я вирішила вижити… Мені необхідно було зберегти тіло і душу… Вмерти — означало щезнути, ніколи не сказавши останнього слова… Єдино можливим способом політичного протесту було вижити
Надія Суровцева
Портрет Надії Суровцевої
Художниця: Стелла Мунтян
Одна із табуйованих постатей ХХ століття, яку свого часу називали «буржуазною націоналісткою» й «антирадянською авторкою». Їй судилося довге життя, сповнене нових відкриттів і зрушень, але проукраїнська позиція цієї жінки відчутно вплинула на її долю.
Народилась у Києві в родині інтелігентів, а тому змалку велику увагу приділяла освіті (навчалась у Петербурзькому, згодом в Київському, а після еміграції у Віденському університетах). Упродовж 1919–1925 років жила у Відні, де вивчала філософію і захистила дисертацію. Згодом викладала у Віденському університеті.
Інтелектуалка й поліглотка, визначна політикиня й дипломатка, співробітниця секретаріату Міністерства закордонних справ уряду УНР. Як активна діячка українського жіночого руху Надія Суровцева брала участь у міжнародному жіночому русі: входила до української делегації Міжнародної жіночої ліги миру і свободи, була делегаткою на конгресах Ліги в Гаазі, Відні, Дрездені, Амстердамі, Вашингтоні та Парижі.
Жертва сталінського режиму. Після повернення в Україну її безпідставно звинуватили у «польсько-німецькому шпигунстві». Майже 30 років провела у соловецьких, норильських, колимських концтаборах, щоразу отримуючи нові терміни.
Художниця Стелла Мунтян,
членка Національної спілки художників України.
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського».